Вітаємо Вас на ART-max!

Пориньте у світ творчості відомих сучасних українських художників!

виставка сучасного українського жіночого мистецтва «ВІКНА»

МВЦ «Музей історії міста Києва»

19 лютого успішно почала роботу

виставка сучасного українського жіночого мистецтва

«ВІКНА»

в рамках проекту Women’sArtNow

Виставка працює з 19.02 по 04.03.2019

Зображення вікна споконвіку є атрибутом мистецьких сюжетів. Відчинені або зачинені, прозорі чи глухі, освітлені або темні, вони втілюють один із найважливіших міфопоетичних символів багатьох культур і візуалізують дуальні опозиції «зовнішній–внутрішній», «видиме–невидиме», «явне-приховане», «загроза–безпека». Їхня символічна функція «кордону між внутрішнім світом людини та суспільним простором» простежується протягом історії мистецтва та зберігається до сьогодні, оновлюючись та наповнюючись новими сенсами. В той самий час, вікна можуть бути символом очей – як вікна в наші душі, крізь які ми дивимось на Всесвіт. Вікно, зображене відчиненим, може символізувати відкритість душі, а зачинене – особисту таємницю.

Що бачать крізь вікна очі сучасної людини? Як змінюється символічне значення вікон крізь призму сучасного життя? Якими бачить нас світ крізь наші вікна? Що в світовому вирії подій проходить повз наші вікна? Кожна учасниця проекту вкладає в зображення вікна особисте бачення, лишаючи глядачеві простір для осмислення та роздумів…

На виставці представлено живопис, колажі, скульптури, інсталяції, відео-арт та кераміку понад двадцяти сучасних українських художниць.

Проект WomensArtFest, започаткований у 2018 році, має на меті представити сучасне жіноче українське мистецтво у його широкій різноманітності, підняти питання про роль та сприйняття жінки в сучасному світі, торкнутися концептуальних та естетичних проблем. Роботи учасниць проекту демонструють бачення, що перетинають дисциплінарні кордони та виходять за межі гендерних відмінностей.

Організатори проекту:

UAFRA (Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві)

та ArtBureau(мистецька агенція)

Куратор виставки – Ірина Акімова

Співкуратор – Анастасія Гончаренко

Координатор – Мирослава Якимчук

Вартість квитків:

дорослий – 50

пільговий – 30

в МВЦ «Музей історії міста Києва»

(вул. Б. Хмельницького, 7)

"День закоханих" - персональна виставка Олександра Ройтбурга

ЩЕРБЕНКО АРТ ЦЕНТР

вул. Михайлівська, 22B, Київ

з 14 лютого по 16 березня 2019 р

14 лютого в Щербенко Арт Центрі успішно відкрита персональна виставка Олександра Ройтбурда "День закоханих", яка презентує нову серію робіт художника, присвячених темі кохання.

Ця серія є своєрідним логічним продовженням попередньої під назвою "Копії для підміни", що постала реакцією Ройтбурда на безпідставні звинувачення у намірі підмінити колекцію Одеського художнього музею, директором якого начебто саме для цього він і став. Серія «копій» дійсно з’явилася, але дещо несподіваною. Замість точного відтворення глядачі побачили «супрематичні алюзії», що водночас і звели нанівець звинувачення, і підтвердили гармонійне поєднання директора державного музею і художника-постмодерніста в одній особі.

Важливий елемент в роботах-«копіях» – умовність, або навіть відсутність обличь у героїв та героїнь з видатних полотен, що входять до колекції музею. Послідовне запозичення «абстрактного каркасу» з "Селянських циклів" Малевича доповнилося іронічною впевненістю: хтось різниці навіть і не помітить, а sapienti sat.

Але остання робота із цієї серії і перша у Дні закоханих – із чітко прописаним обличчям самого Ройтбурда. 31 грудня художник (за щорічною традицією) написав автопортрет – парафраз на чергову картину з музейної колекції, "Алегорію живопису" невідомого художника ХІХ століття. Заклякла та вимушена поза алегорії в переосмисленні сучасного художника набуває очікуваної самоіронічності та не зовсім очікуваного розгортання теми кохання. Так, митець-алегорія – це герой-коханець, представлений на початку умовного сюжету.

У серії "День закоханих" розповідається гіпертекстова історія кохання. Історія довжиною в день, у ніч, або в нескінченність. У ній є спокуса, відвертий еротизм, страждання, пожертва, флірт і романтичність, пропущені крізь призму світового мистецтва. Інакше й бути не могло, адже життя коротке, мистецтво вічне, а любов… вона різна.

Олександр Ройтбурд Народився в 1961 році в Одесі. У 1983 році закінчив Одеський педагогічний інститут (художньо-графічний факультет). Представляв свої роботи в персональних та групових проектах у Щербенко Арт Центрі, Мистецькому Арсеналі, Dymchuk Gallery, Музеї російського мистецтва, Галереї Цех, Карась Галереї, Галереї L-арт, Музеї історії Києва, Центрі сучасного мистецтва М17, Національному художньому музеї України, Інституті проблем сучасного мистецтва, Галереї Колекція, Українському домі в Києві; Арт-центрі Олександра Коробчинського, Морскому Арт-Терміналі, Галереї ХудПромо, Художньому Музеї, Галереї NT-Art в Одесі; Галереї М. та Ю. Гельманів, ЦСМ, Москва; Saatchi Gallery, Лондон; 49-й Венеційській Бієнале, Венеція; Музеї сучасного мистецтва, Загреб; White Box gallery, Нью-Йорк; Модерній Галереї, Любляна.

Роботи художника знаходяться у МоМА (Нью-Йорк), Державній Третяковській галереї (Москва), Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), PinchukArtCentre (Київ), Художньому музеї (Одеса) та Національному художньому музеї України (Київ).

Щербенко Арт Центр

Заснований галеристкою і кураторкою Мариною Щербенко. Завдання центру – створити можливості для діалогу між представниками світу мистецтва і широкою аудиторією. Центр займається виставковою діяльністю, а також виступає майданчиком для проведення лекцій, круглих столів та воркшопів з провідними майстрами сучасного мистецтва України та інших країн.

Вхід вільний

Виставка триватиме по 16 березня 2019 р.

 

ЩЕРБЕНКО АРТ ЦЕНТР

Вул. Михайлівська, 22B, Київ

shcherbenkoartcentre.com

info@shcherbenkoartcentre.com

+38 096 801 20 41

fb.com/shchac

instagram.com/shchac

Графік роботи: Вт – Сб 11:00 – 20:00

Вишитий живопис Гончарук Лідії. Нова сторінка.

15 січня у Центрі Української Культури та Мистецтва відбулось відкриття виставки «Вишитий живопис Гончарук Лідії. Нова сторінка».

Виставка триватиме до 6 лютого 2019 року!

Ласкаво просимо!

Час роботи виставкових залів:

Пн.- Пт. – 10:00 – 19:00;

Сб. – 10:00 – 18:00;

Нд. – вихідний.

Адреса Центру Української Культури та Мистецтва:

Україна, м. Київ, вул. Хорива, 19-В ст. м. «Контрактова площа» (вихід з метро в бік вулиць Верхній і Нижній Вал)

www.dolesko.com

51334886 2243442079259175 6089500938320478208 n

Олександра Єрастова «Жіночі перевтілення»

Музей історії міста Києва

Вулиця Богдана Хмельницького, 7, Київ, 01030

До 10 лютого 2019р

Свої роботи автор створює в стилі сучасного мистецтва «Contemporary art», що дозволяє творити на стику міждисциплінарності і занурюватися в психологічний світ людини і міфотворчості. Вона створила авторську серію робіт за мотивами антиутопії Оруелла «Скотний двір», мистецький проект «Псіхопортрет. Великі особистості», арт-інсталяцію «Emotion».

Время работы музея:

понедельник 11:00–16:00

вторник - воскресенье 11:00–19:00

Телефон: 044 520 2825

http://www.kyivhistorymuseum.org/uk/zavitayte-do-mvts

ІВАН МАРЧУК «Земля моя – краса моя…»

Департамент культури Київської міської адміністрації, Національний музей «Київська картинна галерея»

ПЕЙЗАЖ, РЕТРОСПЕКТИВА

З 15 січня по 3 лютого Національному музеї «Київська картинна галерея» триватиме ретроспективна виставка «Земля моя – краса моя» народного художника України Івана Марчука.

marchukДе б не жив Іван Марчук, у своїх гіперреалістичних полотнах він відтворював лише краєвиди рідної землі. Саме картини одного з 13-ти творчих циклів художника – «Пейзаж» – представлені в експозиції ретроспективної виставки «Земля моя – краса моя». Перебуваючи у пошуках власного творчого стилю, у 1972 році митець для передачі одухотвореності природи винайшов власну цілком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від діалектного слова «пльонтати» - плести, переплітати), котра балансує на межі рукотворного і технологічного і через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню. Експозиція містить близько 60 полотен, створених протягом 1972– 2019 років.

Вплив його полотен на глядача можна порівняти з дією 25 кадру, що передусім діє на підсвідомість. І творить художник полотна, окрім пейзажів і портретів, виключно на підсвідомості. Сам митець говорить про це так: «Наперед я не знаю, що малюватиму. У мене виникає один образ, другий. Рука мене сама веде. Картини мені нібито являються».

Безмежно залюблений у неймовірну красу рідної природи, Іван Марчук передає цю любов глядачеві і своїм подвижництвом на творчій ниві доводить невичерпність мистецтва у творенні прекрасного.

На вернісажі виставки «Земля моя – краса моя» Лідія Лущик – відомий дизайнер, лауреат вітчизняних та міжнародних показів моделей одягу – представить п’ять авторських розробок з використанням вишитих елементів за мотивами творчого циклу художника «Кольорові прелюдії».

Іван Марчук (нар. 1936) – Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалер ордена Свободи, Почесний громадянин міст Києва, Тернополя та Канева, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.

За версією британської газети «The Daily Telegraph» його ім’я віднесене до сотні геніїв людства, які створюють багатовимірний образ сучасного світу і, випереджаючи час, визначають напрямки і перспективи розвитку постіндустріальної цивілізації.

У доробку майстра близько 5000 картин. За півстоліття творчої діяльності він провів понад 150 монографічних та 100 колективних виставок в Україні та за її межами.

Виставка працює з 10:00 до 17:30

(квитки можна придбати до 17:00)

Вихідні дні музею : понеділок, четвер

 

Вартість квитків:

Дорослі - 40 грн;

Студенти - 20 грн;

учні, пенсіонери - 10 грн

 

Телефон для довідок: (044) 299-70-80

Адреса музею : вул. Терещенківська, 9

art-max.biz.ua

за матеріалами Музею:

facebook

Марія Примаченко - 110 років від дня народження

За роки натхненної праці класик сучасної української народного малярства Марія Оксентіївна Примаченко створила понад 500 художніх робіт. Крім того, вона створила власний напрямок, свою школу-студію оригінального декоративного малярства, в яку приваблювала талановитих дітей.

Марію Примаченко нагородили званням заслуженого діяча мистецтв України, а в 1988 році - званням народного художника України. Фантастична галерея яскравих кольорів, чарівних птахів і незвичайних тварин схожих на казкових чудовиськ, але симпатичних і добрих, не залишить байдужим ні дорослих, ні дітей.

Абсолютно неймовірно, але, дивлячись на химерні малюнки Марії Примаченко, в уяві постають язичницькі вірування і стародавні легенди: український фольклор і в той же час - дитячий малюнок. Все в картинах геніальної художниці так майстерно переплетено і внутрішньо організовано, що відчуваєш музичний ритм ліній, а майстерно підібране поєднання яскравих і глибоких кольорів заряджають емоційно.

Ім'я Марії Приймаченко відомо не тільки в Україні, а й в усьому світі. Її творчістю захоплювався Марк Шагал, а Пабло Пікассо казав: «Я схиляюся перед талантом цієї геніальної українки»

Довідка Артхіва: Яскрава, самобутня творчість Марії Примаченко (1909-1997) мистецтвознавці ставлять в один ряд з всесвітньо відомими примітивістами - Анрі Руссо і Ніко Піросмані. Її картини стали своєрідним феноменом, адже свій унікальний, впізнаваний стиль, який називають «народний примітив», Марія створила сама, провчившись лише рік в експериментальних майстернях при Київському музеї українського мистецтва.

У 1937 р молода художниця отримала золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі і з тих пір її картини з величезним успіхом експонувалися на виставках в Празі, Відні, Монреалі, Софії, Варшаві та ін.

Тим часом, як картини Примаченко подорожували по всьому світу, в с. Болотно, де народилася і все життя прожила художниця, приїжджали художники, письменники, режисери, співаки: серед них були Т. Яблонська, М. Глущенко, С. Параджанов, Н. Бажан, П. Тичина ...

Художниця, - воістину, як кажуть, «від Бога», - Приймаченко створила свій неповторний художній стиль, сьогодні вже всіма впізнаваний. Правда, деякі зовсім вже дивовижні тварини впізнаються тільки завдяки поетичним назвам картин. Художниця іноді придумувала навіть невеликі вірші до своїх робіт і давала назви тваринам, які з'являлися спочатку в її уяві, а потім - і на картинах.

За матеріалами порталу АРТХІВЕ

© 2014 ART-MAX