37-ма річниця Чорнобильської катастрофи
Сьогодні 37-ма річниця Чорнобильської катастрофи.. Вона стала випробуванням не тільки для десятків тисяч ліквідаторів, а й для всієї України. Втрати матеріальні не порівняти з втратами людськими, здоров'я людей. "Перша шеренга", як у статті на фото, це пожежники, які ні на секунду не задумувались про себе, а рятували наш дім і всю Європу. А за ними йшли інші, бились з атомною навалою і перемогли її.
Так і сьогодні наші славні воїни в смертельному бою з підступним і жорстоким
ворогом героїчно борються за звільнення рідної землі від смертельної рашистської навали. Ворог буде розбитий! Ми відбудуємо найкращу країну на землі!
Слава нашим воїнам, нашому народу!
Слава Україні!
Світло завжди перемагає темряву
Світло завжди перемагає темряву. Добро долає зло. Так було, є і буде завжди. Це – аксіома. А вона, як відомо, не потребує доведення… В тому числі, коли йдеться про сучасне образотворче Мистецтво. 19 квітня, рівно о 15-00, у трьох виставкових залах Музею - майстерні Івана Кавалерідзе відбулося відкриття персональної виставки "СВІТЛО ЗАВЖДИ ПЕРЕМОЖЕ" талановитого українського живописця Павла Шарка. Днями мій друг та бойовий побратим по Міжнародному артоб'єднанню "Повертайся живим!" відсвяткував свій 75 річний Ювілей. Чого, до речі, по його зовнішньому вигляду й не скажеш – митець виглядає набагато молодшим. Хоча Павло Якович прожив дуже непросте, але вельми цікаве і насичене життя. Більшу частина цього життя було віддано службі у ЗСУ. І тільки вийшовши на пенсію, Ювіляр почав професійно займатися живописом. Нині за плечима члена НСХУ Павла Шарка – близько 20 виставок як в Україні, так і за її межами. Кілька вернісажів та плененрів цього об'єктивно обдарованого живописця поталанило організовувати свого часу і мені. Працювали ми разом з іншими українськими та закордонний живописцями у хорошому творчому тонусі. Бо співпрацювати із такою Людиною, як мій друг – суцільне задоволення. А ще не меншим задоволенням є занурення у світ мистецької фантазії цього талановитого художника і просто надійної Людини. Ось і сьогодні ми милувалися його картинами, створеними протягом війни України за нашу свободу та незалежність. На жаль, значна частина творчого доробку Павла Яковича із об”єктивних причин не була представлена на Ювілейному вернісажі. Адже багато картин різних творчих періодів … загинули у полум'ї війни - у прямому розумінні цих слів. Це відбулося на весні пекельного 2022 року, коли рашисти спалили у Бородянці, що на Київщині, приміщення, у якому ці мистецькі твори були представлені на постійній виставці. Але й тих довершених картин, які ми сьогодні мали честь розглядати на виставці у Музеї – майстерні Івана Кавалерідзе на Андріївському узвозі 21, вистачило із лихвою, аби зробити висновок : для Павла Шарка словосполучення "СВІТЛО ЗАВЖДИ ПЕРЕМОЖЕ" – це не просто красиві слова, а й керівництво до дії. В першу чергу – у його мистецькому житті на благо нашої рідної України. Коли ви володієте світлом всередині, ви бачите його зовні. Це – саме про нього, мого друга і бойового побратима по безмежному океану сучасного образотворчого Мистецтва Павла Яковича Шарка, якого привітати із Ювілеєм і чудовою атмосферною виставкою цього квітневого дня до Музею - майстерні Івана Кавалерідзе прийшло понад 50 друзів та однодумців. Ну, а за вагомий розвиток мистецьких напрямків Музею його директор Олександр Юнін вручив Ювілярові під зливу оплесків Почесну грамоту… З чим ми від усієї душі поздоровляємо нашого спільного із Сан Саничем Юніним друга! Так тримати, шановний Павло Шарко, назад не відступати! Сподіваюся, що найближчим часом на Вас чекає ще одна нагорода - за вагомі здобутки на тернистій ниві сучасного образотворчого Мистецтва під час війни…
PS: Сьогодні – 420 день збройної боротьби нашого волелюбного народу проти підступних рашистських загарбників... Борімося – поборемо! Нам Бог помагає. І, що не менш важливо, нам допомагає у цій безкомпромісній боротьбі між Добром та злом також і сучасне образотворче Мистецтво! Культурний фронт діє!!!
Відкриття колективної виставки «Відчуття весни» у галереї «Митець»

«Вийдіть із голови й увійдіть в серце. Менше думайте і більше відчувайте. Не прив’язуйтеся до думок – тоді поринете у відчуття. Тоді оживе і ваше серце», – сказав мудрий Ошо і я можу підписатися під кожним його словом… Особливо це актуально, коли йдеться про сучасне образотворче Мистецтво – у всій його найрізноманітніших проявах…
“Весна іде, весні дорогу!”…Хто пам’ятає звідки ці віршовані рядки, той знає – це аксіома. І вона не потребує доведення… 21 лютого 2023 року, рівно за тиждень до початку календарної весни, в уславленій столичній галереї «Митець» Київської організації національної спілки художників України розпочалася нова довгоочікувана артподія. Йдеться про колективну художню виставку «Відчуття весни».
«Якщо особисто Вам бракує вітамінів радості та щастя, то Вам – сюди!» – написав я у Соціальних мережах рівно за пів години до відкриття цього справді атмосферного вернісажу, який старанно підготували та блискуче провели директорка галереї «Митець» Каріна Кравець, її невтомні помічниці Тетяна Самоткіна і Наталія Ващук та талановитий український живописець, скульптор й мистецтвознавець Олексій Овчаренко.


Цього похмурого і дощового лютневого вечора вони із радістю зустрічали і авторів більш ніж ста робіт, і поціновувачів Мистецтва. І, немов справжні чарівники, перетворювали похмурий робочий день на справжнє атмосферне свято високого та прекрасного…На колективній виставці «Відчуття весни» відвідувачі вернісажу цього вечора мали змогу познайомитися із картинами Ірини Стольнікович, Еллен Орро, Анатолія Фролова, Лідії Шевченко, Аліни Ворошилової, Анастасії Самбурської, Андрія Брачуна, Ксенії Островерхої, Тетяни Самойлович, Ольги Галагуз та міні – скульптурою Олексія Овчаренка, який, до речі, блискуче провів урочисте відкриття виставки – у ролі професійного знавця сучасного образотворчого Мистецтва.


У своєму ексклюзивному інтерв”ю Міжнародному інформаційному агентству «Укрпрес-інфо», яке підтримує партнерські взаємини із галереєю «Митець» протягом багатьох років, Олексій Овчаренко наголосив : «Ми довго думали – як назвати виставку, на якій представлені роботи різних художників різних поколінь…Це було колективне обговорення. Ми шукали і відкидали різні варіанти. А потім, як на мене, зупинилися на досить вдалій назві цього атмосферного вернісажу – «Відчуття весни». Не просто зміна погоди або зміна стану природи є головним. Головним є відчуття оновлення, відчуття відродження…


Можна сказати, це відчуття Перемоги, яка просто розчинена у нашому повітрі. І все це ви можете побачити на картинах, представлених у затишній і по-весняному яскравій виставковій залі шанованої київської галереї «Митець». Цього разу ми пішли на цікавий творчий експеримент : виставили разом із роботами знаних вітчизняних живописців і майстрів декоративно-ужиткового мистецтва картини художників, які лише починають свій шлях у Мистецтві. І, як на мене, маємо чудову колективну виставку! Досвід представників старшого покоління і пошук нового, невідомого, нетрадиційного – це просто чудовий мікс.


Але головне : всі без винятку автори робіт, представлених на колективній виставці живопису, графіки та скульптури «Відчуття весни», вибачайте за тавтологію, чудово відчувають, що саме відбувається у житті кожного із нас протягом року війни – не залежно від їхнього віку, творчого рівня, статусу, філософських думок і життєвих пріоритетів. У практично всіх роботах резонує відчуття оновлення. І це – найцікавіше!


Тому що виникають риси стилістичної та емоційної спорідненості. І так років десь через двісті (!!!) поціновувачі цього періоду образотворчого Мистецтва України не надто будуть розрізняти імена і прізвища учасників атмосферного вернісажу “Відчуття весни”, але оцю спорідненість і пов”язаність із видатним історичним моментом – моментом перелому – усі будуть бачити й шанувати!»Цікаві думки і – вельми цікаві роботи, які кожен із вас може побачити у артпросторі галереї «Митець» до другого березня цього року. Отож, друзі, поспішайте! Двері галереї завжди широко відкриті перед поціновувачами Культури та Мистецтва найвищого рівня!
PS : Сьогодні – 363 (!!!) день боротьби нашого волелюбного народу проти підступних рашистських загарбників… Борімося – поборемо! Нам Бог помагає. І, що не менш важливо, нам допомагає у цій безкомпромісній боротьбі між Добром та злом також і сучасне образотворче Мистецтво …
Сергій Комісаров, Заслужений журналіст України, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО
Фото – автора
Вернісаж Анастасії Косик
Працюйте - і вас помітять! А коли помітять, то запропонують організувати персональну виставку у столичному Музеї... Адже ваше Мистецтво того варте! На запрошення молодої талановитої художниці із Краматорська
Анастасія Косик разом із старшою науковою співробітницею Музею Марії Заньковецкої
Жанна Маценко цієї суботи ми побували на відкритті вернісажу, організованого у затишній атмосфері Coffее shop "Мистецький", на вул. Володимирська, 76. Із великою радістю зустріли тут чимало
наших спільних друзів - художників та мистецтвознавців ,які завітали на "творчий вогник" до мисткині, котра нині живе і працює у Черкасах - у статусі тимчасово переміщеної особи. На жаль, війна торкнулася своєю безжальною рукою і її сім'ї... Але не буду про сумне. Краще розкажу вам про приємну новину. Разом із друзями, які прийшли на цей чудово організований вернісаж, ми привітали Анастасію із виставкою робіт, які вона виготовляє у техніці мозаїки із... нефарбованої яєчної шкарлупи та бісеру. Класні картини! Особливо мені припала до смаку її робота "Свобода". "Павлін, говориш?.. " Ні, це не птах, а символ Свободи, який блискуче реалізувала у матеріалі талановита людина - завдяки своїй яскраві фантазії та високій майстерності... Оглянувши роботи, які виставила на суд людський Анастасія Косик у стінах арт-кафе, Жанна Маценко запропонувала їй організувати та провести персональну виставку у Музеї Марії Заньковецкої. Цю пропозицію мисткиня сприйняла із щасливою посмішкою на устах. Щастя є. Але за нього треба боротися! Отож, друзі, готуємося до нової резонансної арт-прем"єри, яка відбудеться вже найближчим часом у нашій столиці. Де саме - ви вже знаєте. А ось коли - повідомлю окремо. Стежте за анонсами. Мистецьке життя у стінах Музею Марії Заньковецької вирує!..
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ :
Анастасія Косик – молода й талановита майстриня сучасного декоративно-прикладного мистецтва, яка вивчає культурологію у Харківській державній академії культури. Народилася 3 лютого 1995 року в місті Лиман Донецької області у родині лікарів.
Естетичні властивості світу, зокрема кольори, вабили її з дитинства. Історія Анастасії – про творчу реалізацію і щастя творити. Становлення творчої особистості це поєднання досвіду спостереження з практикою, інтуїтивні відчуття тих важливих символів, які є основою художнього мислення. Часто ці символи укорінено в прадавній історії, архетипах душі і є виявом екзистенції жіночого світосприймання, сповненого ліризму, ніжності і глибини. Їх відтворення є способом вираження тих почуттів і переживань, які спрямовано на гармонізацію матеріального і духовного.
Саме тому велике значення для Анастасії має матеріал, його субстанційні властивості і відповідна до природи основа. Майстриня обожнює природні фарби і для неї матеріал – це «певна комунікація». Анастасія любить з ним експериментувати, раніше захоплювалася тістопластикою і флористикою. Зараз працює в техніці мозаїки з нефарбованої яєчної шкаралупи та мозаїки з бісеру. Обидві техніки розкривають гру кольору і його відтінки, які дарує природа. Мозаїка з нефарбованої яєчної шкаралупи є унікальною та цікавою, оскільки діапазон кольорів настільки широкий, що неможливо повторити палітру у наступній картині. Кожного разу це новий процес творення образів, у якому відбувається постійний пошук потрібного відтінку, щоб око не лише майстра, а й глядача змогло побачити філігранну гру кольору та світла. За змістом роботи Анастасії – цілий всесвіт, який запрошує насолодитися прекрасним.
З 2009 року художниця є постійною учасницею виставкових проєктів в Краматорському художньому музеї, Краєзнавчому музеї міста Лиман, фестивалів аматорського мистецтва, творчих вернісажів. Отримала двічі І місце у номінації «декоративно-прикладне мистецтво» на Канадсько-Українському фестивалі дитячої та юнацької творчості в Торонто (2021 р.) та на ІІ Міжнародному двотуровому фестивалі мистецтв «Лютий Фест» (2022 р.). У неї 10 персональних виставок, не дивлячись на юний вік.
Майстриня також проводить авторські майстер-класи. Під час війни вимушена була переїхати з міста Краматорськ до Черкас. Зараз викладає малюнок у Черкаському міському позашкільному навчальному закладі «Багатопрофільний молодіжний центр». Робота з дітьми – її покликання, що потребує терпіння й любові. Навчити створювати красу – найважче, адже діти мають її відчути й захопитися, лише потім – відтворити. Анастасія і в складних умовах війни відчуває невпинне бажання творити, адже за її словами, вона творить власну історію.
PS : Сьогодні - 347 (!!!) день боротьби нашого волелюбного народу проти підступних рашистських загарбників. Борімося - поборемо! Нам Бог помагає!
PSS : 3 лютого у художниці Анастасії Косик - День народження! Вітаємо! Перемоги бажаємо!...